Биология

Рослина в житті людини


                               Курсова робота
                                   на тему:
                          «Рослина в житті людини»
                                    План

  Вступ.....................................................................
  ...................................................3

§ 1  Теорія розвитку біологічних
понять................................................................5
§ 2  Зміст екологічних понять в розділі “Рослини” в
темах:.............................9
    1. Загальне ознайомлення з квітковими
       рослинами.........................................11
    2.
       Корінь................................................................
       .....................................................11
    3.
       Пагін.................................................................
       .......................................................12
    4. Квітка і
       плід.................................................................
       ..........................................13
    5.
       Насінина..............................................................
       ...................................................13
    6. Рослина – цілісний
       організм.............................................................
       ..................14
    7. Квіткові
       рослини..............................................................
       ....................................14
    8. Розвиток рослинного
       світу................................................................
       .................14
    9. Рослинні
       угруповання..........................................................
       ...............................15

§ 3  Методика формування екологічних понять в шкільній
біології...............17


  Висновок..................................................................
  ..............................................27


  Список використаної
  літератури................................................................
  .....28


  Вступ.

  Екологія нині набуває провідного значення в біологічній науці. Знання
екологічних закономірностей тепер необхідна для всієї діяльності людства на
нашій планеті у зв’язку з загрожуючими для його існування прогнозами.
  Екологія синтезує аналітичні дані галузей біологічної науки і розглядає
життя в їх взаємозв’язках з навколишнім середовищем і між собою, тобто так,
як у природі.
  Якщо мільйони років розвивалося життя і тисячоліттями складались
взаємозв’язки організмів і середовища, а також пристосованість організмів
до спільного життя, то швидкий технічний прогрес привів до значних порушень
природних явищ. Нині особливо відчувається негативний вплив антропогенного
фактору на природу.
  Такі умови склалися на всій планеті, особливо несприятливі в нашій
країні, де довгі роки проблеми охорони природи і раціонального
природовикористання, по суті, не вирішувались і замовчувались. Усвідомлення
важких реальних екологічних ситуацій у країні заставили подивитись на
сучасне і майбутнє по новому.
  Екологічна освіта молоді – не просто одне із найважливіших завдань
сучасного суспільства, це умови його подальшого виживання.
  Тому так важливо утримати цю базу знань, яка повинна увійти в світогляд
нового покоління, стати основою його діяльності.
  Без сумніву, що справжня серйозна екологічна підготовка може бути
реалізована тільки на міцній біологічній основі. Екологічна грамотність
немислима без елементарного розуміння того, як побудована жива природа, з
якими біологічними законами необхідно рахуватись в господарській діяльності
людини.
  Очевидно, тільки підвищенням рівня екологічної освіти суспільства в
цілому може змінити і стиль мислення господарських керівників, і поведінку
кожного громадянина. Екологічно грамотна людина буде знати, як зменшити
екологічну загрозу, зняти її гостроту і ліквідувати, як потрібно вести
господарство, щоб не допустити порушення природи; він не буде наносити
шкоду природі під час відпочинку, не дозволить собі марнотратство по
відношенню до її ресурсів. Екологічні знання потрібні усім. І забезпечити
їх повинна школа.
  Тому вирішено висвітити в курсовій роботі проблему формування екологічних
понять у шкільному курсі біології у розділі “Рослини”.

    Завдання:
1. Зробити аналіз шкільної програми розділу “Рослини”, тем, в яких
   формуються екологічні поняття.
2. Підібрати найбільш ефективні і доступні методи і прийоми формування і
   кращого засвоєння цих понять учнями.


    Гіпотеза: формування екологічних понять здійснюється

1. під час проведення екскурсій;
2. під час проведення феноспостережень;
3. на уроках (краєзнавчий матеріал).

    Для розв’язування завдань використовувати такі методи:
1. аналіз літератури;
2. спостереження під час педагогічної практики за формуванням понять у
   учнів.
3. створення оригінальних методичних підходів.



§ 1  Теорія розвитку біологічних понять.

  Дослідженнями багатьох методистів-біологів була відкрита основна
методична закономірність свідомого і міцного засвоєння знань. Вона полягає
в планомірному утворені і розвитку понять у учнів в процесі вивчення.
  За останні десятиріччя в методиці біології склалась і закріпилась теорія
розвитку понять в процесі вивчення.
  Поняття допомагають людині в її поступовому пізнанні світу.
  Оперування поняттями, по визначенню Ф. Енгельса, і є мислення. Поняттями
людина мислить. Думка відображає реальний світ і на шляху від незнання до
знання проходить ряд стадій.
  Початковим моментом в пізнанні зовнішнього світу є відчуття речей і явищ.
Із відчуття утворюється сприймання, яке відображає речі в цілому. На основі
сприймання утворюється уявлення. Узагальнення уявлень утворює поняття.
Розвиток понять – основна рушійна сила усього навчально-виховного процесу.
Вчитель повинен виділити основні поняття в кожному курсі, в учбовому
предметі і неперервно держати їх в полі свого методичного зору,
повертаючись до них на різному матеріалі і в різних зв’язках.
  Учні оволодіють поняттями не відразу: на утворення їх потрібен час.
  Верзилин Н.М., Корсунська В.М. в своїй роботі відмічають, що біологія –
це система основних понять, які розвиваються в логічній послідовності і
знаходяться у взаємозв’язках. Ці поняття можуть бути простими і складними,
спеціальними і загальнобіологічними.
  Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється. Просте початкове
поняття, яке включає один елемент знання, об’єднуючись з другими простими
поняттями, утворюють складні. Так поняття “листок” на першому уроці по темі
є простим, первинним. Учні дізнаються, що листок має зелену пластинку з
жилкуванням і черешком, тобто придбають поняття про зовнішній вигляд. До
кінця вивчення теми, на десятому уроці, поняття “листок” стає складним і
включає ряд елементів знань. Учні дізнаються про різні форми листків,
анатомічну будову, утворення органічних речовин в листку шляхом вбирання
вуглекислого газу на світлі, дихання листка, випаровування листком води,
пристосування листків у різних рослин. Складне поняття “листок” узагальнює
у собі поняття морфології, анатомії, фізіології, екології листка. З
приведеного прикладу видно, що просте поняття в ряді випадків може бути
відносно простим і відносно складним.
  Являється дуже важливим для кожного уроку біології виділити головні
спеціальні поняття, які б сприяли послідовному розвитку фундаментальних
загальнобіологічних понять, забезпечуючих формування наукового світогляду
учнів.
  Так формування і розвиток поняття “дводольні і однодольні рослини”,
згідно до програми починаються на уроці з теми “Будова насіння дводольних
рослин” і йде по слідуючих етапах:

    І.  Виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх
класах і в результаті життєвого досвіду. З цією метою учитель організовує
бесіду з учнями, в результаті якої узагальнюються їх знання про основні
органи квіткових рослин (корінь, стебло, листя) на основі елементарних
понять, набутих в 3-му класі на уроках природознавства і в курсі ботаніки в
5-му класі з теми “Загальне ознайомлення з квітковими рослинами”.

    ІІ.  Організація досліджень учнів за будовою плодів квасолі. При
обговоренні учні роблять висновки про наявність оцвітини, до якої
прикріплюється насіння квасолі.

    ІІІ.  Проведення лабораторної роботи, під час якої учні вивчають будову
насіння квасолі. Після виконання роботи учитель організовує бесіду,
направлену на виділення вагомих ознак насіння дводольних рослин.

    IV.  Схематичне зображення вчителем на дошці, а учнями у зошитах цілого
і розрізаного насіння квасолі, частин насіння і зародку, запис їх назв на
малюнку. Малюнок виконаний на дошці, використовується для висновку, в якому
відображаються найбільш вагомі ознаки, характерні для всіх рослин класу
дводольні.

    V.  Уточнення понять шляхом порівняння насіння різних рослин. Вчитель
пропонує учням розглянути малюнок в підручнику “Будова насіння дводольних
рослин” і відповісти на ряд питань.

    VI.  Перевірка засвоєних знань.

  Таким чином у учнів поглиблюються і розширюються поняття про дводольні
рослини. Вони приходять до висновку про те, що по одній ознаці не завжди
можливо визначити, до якого класу слід віднести ту чи іншу рослину.
  Знання учнями ознак дводольних рослин має важливе навчально-виховне
значення. Це поняття, сформоване в курсі ботаніки 5-го класу, є опорним при
вивченні квіткових рослин і історичного розвитку рослинного світу й служить
для формування понять про фактори еволюції, про сорти культурних рослин.
  Розглянутий приклад дозволяє зробити висновок про те, що для сучасного
уроку біології характерна певна послідовність в формуванні розвитку
біологічних понять.

  Передбачаються наступні етапи:
   1. виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх
      класахі в результаті життєвого досвіду;
   2. організація спостережень одиничних об’єктів, процесів або явищ живої
      природи, при цьому об’єкти для спостереження підбираються так, щоб
      вони розрізнялись за усіма ознаками, крім істотних, або навпаки були
      подібні по всім ознакам, крім істотних;
   3. організація спостережень декількох подібних об’єктів, процесів або
      явищ і виділення їх спільних властивостей;
   4. уточнення поняття шляхом вторинного порівняння об’єктів;
   5. визначення поняття, яке охоплює істотно спільні ознаки вивчаючих
      об’єктів, процесів, закріплених у термінології;
   6. виконання спеціальних вправ учителем для уточнення ознак поняття,
      встановлення зв’язків і відношення до інших понять;
   7. перевірка засвоєння учнями введеного нового поняття і його
      застосування.

   Знання і застосування на практиці етапів формування і розвитку
біологічних понять на конкретному уроці має для учителя суттєве значення.
Це дозволяє вибрати найбільш ефективне поєднання методичних прийомів
організації розумової діяльності учнів у відповідності із задачами уроку.
   Урок формування нових понять має структуру відповідно названим етапам.
   Розвиток загальнобіологічних понять від уроку до уроку всередині курсу і
від курсу до курсу визначає необхідність включення в той чи інший урок
окремих етапів в залежності від логіки роботи вчителя.
   Правильно поставлені виховні завдання уроку, які вирішуються на основі
розвитку системи біологічних понять, дозволяють вчителю встановити зв’язки
нового матеріалу з раніше вивченим в процесі систематичного розкриття все
нових границь основоположних загальнобіологічних понять, сформувати
світогляд учнів, направити їх на суспільно корисну діяльність на навчально-
дослідній ділянці, орієнтувати вибір професії.

   “Современный урок биологии: Пособие для учителя” (В. Максимова, Г.
Ковалёва,
   Г. Чередеева, “Просвещение”, 1985 г. – 159 стр.



   § 2  Проаналізувавши підручник В. Корчагіної “Біологія” (6-7 кл.), 1989,
ми виділили зміст екологічних понять в темах:

   1. Загальне ознайомлення з квітковими рослинами.
   2. Корінь.
   3. Пагін.
   4. Квітка і плід.
   5. Насінина.
   6. Рослина – цілісний організм.
   7. Квіткові рослини.
   8. Розвиток рослинного світу.
   9. Рослинні угруповання.

   Група екологічних понять за змістом. (табл. 1):

      “Первинні уявлення про залежність росту, розвитку і тривалості життя
       рослини від умов місця знаходження”.
      “Пристосування до розповсюдження плодів і насіння”.
      “Осінні явища в житті рослин”.
      “Вплив поживних речовин на ріст і розвиток рослин”.
      “Видозміни коренів”.
      “Пристосування рослин до кращого використання світла:
         - прикореневі розетки;
         - листкова мозаїка”.
      “Видозміни листків”.
      “Листопад”.
      “Видозміни пагонів”.
      “Пристосування рослин до запилення комахами”.
      “Пристосування рослин до запилення вітром”.
      “Самозапилення”.
      “Штучне запилення”.
      “Умови проростання насіння”.
      “Середовище існування рослин. Вплив різних факторів середовища на
рослинність”.
      “Рослини – супутники. Ланцюги живлення”.
      “Вплив людини на рослинність”.
      “Рослинні угруповання”.
      “Ярусне розчленування рослини”.
      “Симбіоз”.

   Корчагіна В.О.
   Біологія         Рослини, бактерії, гриби, лишайники.
   Підручник для 6-7 класів середньої школи
   Київ  “Радянська школа”  1989



|№  |Навчальна тема   |Екологічне поняття  |Зміст екологічного поняття     |
|п/п|                 |(назва)             |                               |
|   |                 |                    |                               |
|І  |Загальне         |Первинні уявлення   |Пристосування до розповсюдження|
|   |ознайомлення з   |про залежність      |плодів і насіння вітром:       |
|   |квітковими       |росту, розвитку і   |волоски (тополя)               |
|   |рослинами        |тривалості життя    |парашутики (кульбаба)          |
|   |                 |рослини від умов    |крилоподібні вирости (клен,    |
|   |                 |місця знаходження.  |береза)                        |
|   |                 |Пристосування до    |рослини перекотиполе           |
|   |                 |розповсюдження      |Пристосування до розповсюдження|
|   |                 |плодів і насіння.   |плодів і насіння водою:        |
|   |                 |Осінні явища в житті|легкість насіння, не тоне в    |
|   |                 |рослин.             |воді (вільха, кокосова пальма) |
|   |                 |                    |Пристосування до розповсюдження|
|   |                 |                    |плодів і насіння тваринами і   |
|   |                 |                    |людиною:                       |
|   |                 |                    |шипи                           |
|   |                 |                    |зубчики                        |
|   |                 |                    |соковиті плоди                 |
|   |                 |                    |Утворення багато насіння (мак, |
|   |                 |                    |огірок-пирскач)                |
|   |                 |                    |                               |
|ІІ |Корінь.          |Вплив поживних      |Грунт визначає тип рослинності.|
|   |а). Грунт, його  |речовин на ріст і   |Всі рослини залежно від        |
|   |значення для     |розвиток рослин.    |наявності в грунтах поживних   |
|   |життя рослин.    |                    |речовин поділяються:           |
|   |Добрива.         |                    |еутрофи – рослини вимогливі до |
|   |                 |                    |наявності в грунті поживних    |
|   |                 |                    |речовин;                       |
|   |                 |                    |оліготрофи – зростають на      |
|   |                 |                    |бідних грунтах, що мають дуже  |
|   |                 |                    |мало поживних речовин і        |
|   |                 |                    |відрізняються високою          |
|   |                 |                    |кислотністю;                   |
|   |                 |                    |мезотрофи – ростуть не середніх|
|   |                 |                    |за наявністю поживних речовин у|
|   |                 |                    |грунтах;                       |
|   |                 |                    |рослини-індикатори:            |
|   |                 |                    |на кислих грунтах – щавель,    |
|   |                 |                    |хвощ, редька дика;             |
|   |                 |                    |нейтральні грунти – дуб;       |
|   |                 |                    |галофіли – засолені грунти –   |
|   |                 |                    |солонець;                      |
|   |                 |                    |пристосування до вмісту в      |
|   |                 |                    |грунті цинку - гальмейська     |
|   |                 |                    |фіалка (при наявності цинку в  |
|   |                 |                    |грунті змінює забарвлення з    |
|   |                 |                    |рожевого на синій;             |
|   |                 |                    |нітрофіли – рослини            |
|   |                 |                    |пристосовані до наявності в    |
|   |                 |                    |грунті азоту;                  |
|   |                 |                    |кльцієфіли – наявність кальцію;|
|   |                 |                    |                               |
|   |                 |                    |кальцієфоби – уникають грунту  |
|   |                 |                    |багатого вапном;               |
|   |                 |                    |псамофіли – рослини ,що ростуть|
|   |                 |                    |на піщаних грунтах;            |
|   |                 |                    |літофіли – ростуть на камені і |
|   |                 |                    |скелях.                        |
|   |                 |                    |Азот – посилює ріст стебел і   |
|   |                 |                    |листків.                       |
|   |                 |                    |Фосфор – прискорює достигання  |
|   |                 |                    |плодів, підвищує               |
|   |                 |                    |холодостійкість рослин.        |
|   |                 |                    |Калій – посилює ріст коренів,  |
|   |                 |                    |цибулин, бульб, підвищує також |
|   |                 |                    |холодостійкість рослин.        |
|   |                 |                    |                               |
|   |                 |                    |коренеплоди (для запасання     |
|   |                 |                    |поживних речовин);             |
|   |                 |Видозміни коренів.  |кореневі бульби (потовщення    |
|   |                 |                    |бічних або додаткових коренів);|
|   |                 |                    |                               |
|   |                 |                    |додаткові корені – зачіпки     |
|   |                 |                    |(прикріплення до опори).       |
|   |                 |                    |                               |
|ІІІ|Пагін.           |Пристосування рослин|Без світла неможлива           |
|   |                 |до кращого          |фотосинтезуюча діяльність      |
|   |                 |використання світла:|зелених рослин. Інтенсивність  |
|   |                 |                    |освітлення, яка буває          |
|   |                 |прикореневі розетки;|неоднаковою в різні місяці     |
|   |                 |                    |вегетаційного періоду також    |
|   |                 |листкова мозаїка.   |відіграє важливу роль в житті  |
|   |                 |                    |рослин.                        |
|   |                 |                    |Рослини на нашій планеті       |
|   |                 |                    |ростуть в різних світлових     |
|   |                 |                    |умовах. Тому у рослин в процесі|
|   |                 |                    |природного добору виникли      |
|   |                 |                    |численні пристосування. За     |
|   |                 |                    |відношенням до світла рослини  |
|   |                 |                    |поділяють на 3 основні групи:  |
|   |                 |                    |І.  Світлолюбні (геліофіти)    |
|   |                 |                    |ІІ.  Тіньолюбні (суіофіти)     |
|   |                 |                    |ІІІ. Тіньовитривалі            |
|   |                 |                    |Співвідношення дня і ночі також|
|   |Видозміни        |                    |відіграє велике значення:      |
|   |листків.         |                    |рослини короткого дня          |
|   |Листопад.        |                    |рослини довгого дня            |
|   |                 |Видозміни листків   |рослини проміжного типу        |
|   |                 |                    |                               |
|   |                 |                    |колючки                        |
|   |                 |                    |                               |
|   |                 |                    |опушення                       |
|   |                 |                    |восковий наліт                 |
|   |                 |                    |невелика кількість продихів    |
|   |                 |                    |вусики                         |
|   |                 |                    |м’ясисті листки для запасання  |
|   |                 |                    |води                           |
|   |                 |Листопад            |                               |
|   |Видозміненні     |                    |- це пристосування рослин до   |
|   |погони.          |                    |меншого випаровування восени і |
|   |                 |                    |взимку.                        |
|   |                 |Видозміни погонів   |                               |
|   |                 |                    |прямостояче;                   |
|   |                 |                    |повзуче;                       |
|   |                 |                    |чіпке;                         |
|   |                 |                    |витке;                         |
|   |                 |                    |кореневище;                    |
|   |                 |                    |бульба;                        |
|   |                 |                    |цибулина.                      |
|   |                 |                    |                               |
|IV |Квітка і плід    |                    |                               |
|   |а) перехресне    |Пристосування рослин|великі одиночні квіти;         |
|   |запилення        |до запилення        |зібрані в суцвіття дрібні      |
|   |комахами, вітром.|комахами:           |квітки;                        |
|   |                 |                    |яскраве забарвлення пелюсток   |
|   |                 |                    |віночка або листочків простої  |
|   |                 |                    |оцвітини;                      |
|   |                 |                    |нектар і аромат.               |
|   |                 |                    |                               |
|   |                 |Пристосування рослин|рослини ростуть великими       |
|   |                 |до запилення вітром |скупченнями;                   |
|   |                 |                    |достигає багато пилку;         |
|   |                 |                    |пилок легкий;                  |
|   |                 |                    |раннє цвітіння до розпускання  |
|   |                 |                    |листків;                       |
|   |                 |                    |висока приймочка;              |
|   |                 |Самозапилення       |                               |
|   |                 |                    |пилок з пиляків потрапляє на   |
|   |                 |                    |приймочку тієї самої квітки.   |
|   |                 |                    |Самозапилення найчастіше       |
|   |                 |                    |відбувається в ще нерозкритій  |
|   |                 |                    |квітці.                        |
|   |б) штучне        |Штучне запилення    |                               |
|   |запилення        |                    |Для виведення нових сортів і   |
|   |                 |                    |підвищення врожайності         |
|   |                 |                    |використовують штучне          |
|   |                 |                    |запилення.                     |
|   |                 |                    |                               |
|V  |Насінина         |                    |                               |
|   |а) умови         |Умови проростання   |вода;                          |
|   |проростання      |насіння             |повітря;                       |
|   |насіння          |                    |тепло;                         |
|   |                 |                    |По відношенню до тепла         |
|   |                 |                    |розрізняють дві групи:         |
|   |                 |                    |холодостійкі;                  |
|   |                 |                    |теплолюбні                     |
|   |                 |                    |Через запізнення с висіванням  |
|   |                 |                    |насіння цих рослин знижується  |
|   |                 |                    |врожай. Враховуючи це,         |
|   |                 |                    |теплолюбних рослин треба       |
|   |                 |                    |висівати якомога швидше, як    |
|   |                 |                    |тільки грунт нагріється до     |
|   |                 |                    |10-12 (С. Пізніше насіння      |
|   |                 |                    |потрапить в теплий але сухий   |
|   |                 |                    |грунт і проростатиме повільно, |
|   |                 |                    |що знизить урожай. Для рослини |
|   |                 |                    |важлива також глибина          |
|   |                 |                    |загортання насіння, яка        |
|   |                 |                    |залежить від властивостей      |
|   |                 |                    |грунту (піщані, глинисті та    |
|   |                 |                    |ін.).                          |
|   |                 |                    |                               |
|VI |Рослина –        |                    |                               |
|   |цілісний         |                    |                               |
|   |організм.        |Середовище існування|Для життя рослин потрібні певні|
|   |а) екологічні    |рослин. Вплив різних|умови. Умови життя залежать від|
|   |фактори неживої, |факторів середовища |впливу різних факторів природи.|
|   |живої природи і  |на рослинність.     |Дуже важливу роль у житті      |
|   |пов’язані з      |                    |рослин відіграють фактори      |
|   |діяльністю людини|                    |неживої природи:               |
|   |                 |рослини-супутники,  |світло (для утворення          |
|   |                 |ланцюги живлення    |хлорофілу)                     |
|   |                 |                    |тепло                          |
|   |                 |                    |вода (входить до складу        |
|   |                 |                    |рослини, без неї не можуть     |
|   |                 |                    |рухатися по рослині поживні    |
|   |                 |                    |речовини, не відбувається      |
|   |                 |                    |фотосинтез, рослина не         |
|   |                 |                    |перегрівається)                |
|   |                 |                    |                               |
|   |                 |                    |Потреба у воді різних рослин не|
|   |                 |                    |однакова. Деякі рослини        |
|   |                 |                    |накопичують в:                 |
|   |                 |                    |стеблах (кактус)               |
|   |                 |                    |листках (молодило)             |
|   |                 |                    |особливих здутостях на коренях |
|   |                 |                    |                               |
|   |                 |                    |кисень (дихання)               |
|   |б) взаємозв’язок |                    |вуглекислий газ (фотосинтез)   |
|   |рослин із        |                    |мінеральні речовини (азот,     |
|   |навколишнім      |                    |фосфор, калій та інші)         |
|   |середовищем      |                    |тварини (живляться рослинами,  |
|   |                 |                    |запилюють, розносять плоди і   |
|   |                 |                    |насіння)                       |
|   |                 |                    |рослини (великі рослини        |
|   |                 |                    |затінюють малі,                |
|   |                 |                    |використовуються як опора)     |
|   |                 |                    |                               |
|   |                 |                    |У свою чергу рослини впливають |
|   |                 |                    |на навколишнє середовище:      |
|   |                 |                    |вбирають вуглекислий газ;      |
|   |                 |                    |виділяють кисень;              |
|   |                 |                    |зволожують повітря;            |
|   |                 |                    |змінюють склад грунту;         |
|   |                 |                    |захищають грунт від руйнування |
|   |                 |                    |(коренева система);            |
|   |                 |                    |лісові насадження захищають від|
|   |                 |                    |суховіїв;                      |
|   |                 |                    |осушення заболочених територій.|
|   |                 |                    |                               |
|   |                 |                    |                               |
|   |                 |                    |                               |
|   |                 |                    |осушення боліт;                |
|   |                 |Вплив людини на     |зрошування земель;             |
|   |                 |рослинність         |виведення стійких сортів       |
|   |                 |                    |рослин;                        |
|   |                 |                    |розповсюдження рослин.         |
|   |Взаємозв’язок    |                    |                               |
|   |рослин із        |                    |Всі рослини рослинного         |
|   |факторами живої і|                    |угруповання пристосовані до    |
|   |неживої природи  |Рослинні угруповання|особливих умов спільного життя,|
|   |на прикладі      |                    |які складаються в цьому        |
|   |рослин лісу      |                    |угрупованні. У кожному         |
|   |                 |                    |рослинному угрупованні є       |
|   |                 |                    |рослини, які найбільше         |
|   |                 |                    |впливають на навколишню        |
|   |                 |                    |територію (наприклад: у        |
|   |                 |                    |ялиновому лісі - ялина). Вона  |
|   |                 |                    |створює велику тінь і виснажує |
|   |                 |                    |грунт кореневою системою.      |
|   |Пристосування    |                    |                               |
|   |рослин до        |                    |Угруповання рослин складаються |
|   |сумісного життя в|Ярусне розчленування|поступово протягом багатьох    |
|   |лісі.            |рослин.             |тисячоліть. У результаті різні |
|   |                 |                    |види рослин в угрупованні      |
|   |                 |                    |пристосовуються до спільного   |
|   |                 |                    |життя, що називають – ярусним  |
|   |                 |                    |розчленуванням. Завдяки        |
|   |                 |                    |ярусності збільшується         |
|   |                 |                    |кількість рослин на одиницю    |
|   |                 |                    |площі, краще використовуються  |
|   |                 |                    |ресурси місцезростання.        |
|   |                 |                    |Освітленість у лісі зменшується|
|   |                 |                    |з кожним ярусом, через це в    |
|   |                 |                    |нижніх ярусах живуть найбільш  |
|   |                 |                    |тіневитривалі рослини. Ярусами |
|   |                 |                    |можуть розміщуватись і корені  |
|   |                 |                    |рослин. Підземна ярусність     |
|   |                 |                    |віддзеркалювання надземної.    |
|   |                 |                    |Вільно уживатися в одному      |
|   |                 |                    |угрупованні різним рослинам    |
|   |                 |                    |допомагає також неодночасний   |
|   |                 |                    |розвиток:                      |
|   |                 |                    |раннє цвітіння.                |
|   |                 |                    |Природна заміна рослинних      |
|   |                 |                    |угруповань може зумовлюватись  |
|   |                 |                    |змінами:                       |
|   |                 |                    |клімату;                       |
|   |                 |                    |грунтоутворення;               |
|   |                 |                    |життєдіяльність самих рослин.  |
|   |                 |                    |Під впливом цих причин у       |
|   |                 |                    |рослинному угрупованні можуть  |
|   |                 |                    |з’являтись нові види рослин і  |
|   |                 |                    |зникати ті, що жили раніше.    |
|   |                 |                    |Наприклад: при заростанні озер |
|   |Лишайники.       |Симбіоз.            |– утворюються болота з         |
|   |                 |                    |характерною для нього          |
|   |                 |                    |рослинністю та ін.             |
|   |                 |                    |                               |
|   |                 |                    |Симбіоз – (від грецького       |
|   |                 |                    |“співжиття”) форма тривалого   |
|   |                 |                    |співжиття організмів різних    |
|   |                 |                    |видів, при якій обидва         |
|   |                 |                    |організми мають якусь користь  |
|   |                 |                    |від співжиття.                 |



|§ 3  Методика формування екологічних понять                                |
|№  |Екологічне поняття |Методи і прийоми        |Обладнання              |
|п/п|                   |формування              |                        |
|   |                   |                        |                        |
|І  |Загальне           |Словесний метод:        |муляжі плодів;          |
|   |ознайомлення з     |розповідь з елементами  |колекція насіння;       |
|   |квітковими         |бесіди,                 |кінофільм “Осень в жизни|
|   |рослинами          |Наглядні методи:        |растений”;              |
|   |Розповсюдження     |демонстрування          |гербарій “Осіннє        |
|   |плодів і насіння у |кінофільму:             |забарвлення листків”;   |
|   |природі. Осінні    |“Осень в жизни          |таблиці                 |
|   |явища в житті      |растений”, муляжів      |                        |
|   |рослин             |плодів, колекції        |                        |
|   |(комбінований      |насіння, гербарію       |                        |
|   |урок).             |“осіннє забарвлення     |                        |
|   |                   |листків”.               |                        |
|   |                   |Ведення календаря       |папка для гербаризації; |
|   |                   |природи і фенологічні   |коробка для плодів і    |
|   |Ознайомлення з     |спостереження.          |насіння;                |
|   |квітковими         |                        |зошит та олівці         |
|   |рослинами різних   |екскурсія в природу:    |                        |
|   |місць зростання, з |а) словесний метод:     |                        |
|   |осінніми явищами в |розповідь з елементами  |                        |
|   |житті рослин, зі   |бесіди                  |                        |
|   |способами          |б) наглядний метод:     |                        |
|   |розповсюдження     |фенологічні             |                        |
|   |плодів і насіння,  |спостереження за зміною |                        |
|   |правила поведінки в|забарвлення листків на  |                        |
|   |природі.           |дерева і кущах.         |                        |
|   |                   |Самостійна робота учнів |                        |
|   |                   |за завданнями.          |                        |
|   |                   |                        |                        |
|ІІ |Корінь.            |Вивчення нового         |гербарій рослин;        |
|   |Грунт, його        |матеріалу у розповіді   |колекція мінеральних    |
|   |значення для життя |вчителя з елементами    |добрив;                 |
|   |рослин. Добрива    |бесіди про органічні та |таблиця.                |
|   |(комбінований урок)|мінеральні добрива,     |                        |
|   |                   |демонстрування колекції |                        |
|   |а) які бувають     |добрив. Розповідь       |                        |
|   |рослини по         |вчителя про вплив добрив|                        |
|   |відношенню до      |на ріст, розвиток та    |                        |
|   |грунту;            |врожайність рослини,    |                        |
|   |б) вплив добрив на |досягнення науки і      |                        |
|   |ріст, розвиток та  |передової практики у    |                        |
|   |врожайність рослин;|підвищенні врожайності  |                        |
|   |                   |культурних рослин.      |                        |
|   |в) підвищення      |                        |                        |
|   |врожайності        |Матеріал про підживлення|                        |
|   |культурних рослин. |рослин учні опрацьовують|                        |
|   |                   |самостійно за           |коренеплоди культурних  |
|   |Видозміни коренів  |підручником.            |рослин                  |
|   |                   |                        |таблиця “Видозміни      |
|   |                   |словесний метод:        |коренів”                |
|   |                   |розповідь з елементами  |                        |
|   |                   |бесіди                  |                        |
|   |                   |наглядний метод:        |                        |
|   |                   |демонстрування ко-      |                        |
|   |                   |                        |                        |
|   |                   |ренеплодів культурних   |                        |
|   |                   |рослин                  |                        |
|   |                   |таблиці                 |                        |
|   |                   |                        |                        |
|ІІІ|Пагін.             |словесні методи:        |картки і фотографії і   |
|   |Пристосування      |розповідь з елементами  |фотографії розміщення   |
|   |рослин до кращого  |бесіди                  |листків на пагонах      |
|   |використання       |наглядні методи         |таблиця                 |
|   |світла:            |                        |                        |
|   |прикореневі розетки|                        |                        |
|   |                   |                        |                        |
|   |Видозміни листків. |                        |                        |
|   |Листопад.          |словесний метод:        |кімнатні рослини;       |
|   |                   |розповідь з елементами  |фотографії рослин із    |
|   |                   |бесіди                  |видозміненими листками; |
|   |                   |наглядний метод:        |гербарій “Осіннє        |
|   |                   |розпізнавання та        |забарвлення листків”;   |
|   |                   |пояснення видозмін      |репродукція картин із   |
|   |                   |листків кімнатних       |зображенням осіннього   |
|   |                   |рослин, робота з        |пейзажу;                |
|   |                   |малюнками 57-59         |кінофільм “Сезонные     |
|   |                   |підручника, використання|изменения в жизни       |
|   |                   |гербарію, репродукції   |растений”.              |
|   |                   |картин, фрагментів      |                        |
|   |                   |кінофільмів.            |                        |
|   |                   |Самостійна робота учнів |                        |
|   |                   |з підручником (значення |                        |
|   |Видозмінені пагони.|листопаду в житті       |                        |
|   |                   |рослин).                |бульби картоплі,        |
|   |                   |                        |кореневища пирію, хвоща,|
|   |                   |словесні методи за      |неприрослі і прирослі   |
|   |                   |допомогою розповіді     |цибулини цибулі,        |
|   |                   |вчителя та елементами   |сірники, нитки, розчин  |
|   |                   |бесіди,                 |йоду, лупи, скельця,    |
|   |                   |використання технічних  |таблиця.                |
|   |                   |прийомів                |                        |
|   |                   |лабораторна робота.     |                        |
|   |                   |                        |                        |
|IV |Квітка і плід.     |Вивчення нового         |кілька пагонів ліщини,  |
|   |Перехресне         |матеріалу у бесіді,     |поставлених у воду за   |
|   |запилення комахами,|спираючись на           |3-4 тижні до уроку;     |
|   |вітром.            |спостереження учнів у   |гербарій рослин з       |
|   |пристосування      |природі, аналіз         |яскравими віночками;    |
|   |рослин до запилення|малюнків, таблиць,      |таблиця;                |
|   |комахами;          |демонстрування          |кінофрагменти “Опыление |
|   |пристосування      |кінофрагменту з         |растений насекомыми”,   |
|   |рослин до запилення|поясненням вчителя.     |“Перекрёстное опыление  |
|   |вітром.            |Демонстрування квітучої |растений с помощью      |
|   |                   |ліщини, розповідь про   |ветра”.                 |
|   |                   |інші вітрозапильні      |гербарій самозапильних  |
|   |Штучне запилення.  |рослини.                |рослин;                 |
|   |                   |Самостійна робота учнів:|малюнки самозапильних   |
|   |                   |заповнення таблиць.     |рослин;                 |
|   |                   |                        |моделі квітки гороху або|
|   |                   |                        |льону.                  |
|   |                   |                        |                        |
|   |                   |Вивчення нового         |                        |
|   |                   |матеріалу у розповіді   |                        |
|   |                   |вчителя про техніку     |                        |
|   |                   |штучного запилення,     |                        |
|   |                   |показ її на живій       |                        |
|   |                   |рослині та схематичному |                        |
|   |                   |малюнку на дошці.       |                        |
|   |                   |Закріплення методом     |                        |
|   |                   |розповіді учнів про     |                        |
|   |                   |штучне запилення рослин |                        |
|   |                   |на шкільній             |                        |
|   |                   |навчально-дослідній     |                        |
|   |                   |ділянці та в теплиці.   |                        |
|   |                   |                        |                        |
|V  |Насінина.          |словесний метод:        |Таблиці                 |
|   |Умови проростання  |розповідь з елементами  |                        |
|   |насіння.           |бесіди;                 |                        |
|   |                   |використання технічних  |                        |
|   |                   |прийомів;               |                        |
|   |                   |фенологічні             |                        |
|   |                   |спостереження учнів за  |                        |
|   |                   |проростанням дводольних |                        |
|   |                   |рослин.                 |                        |
|   |                   |                        |                        |
|VI |Рослина – цілісний |Узагальнення знань про  |результати дослідів по  |
|   |організм.          |значення навколишнього  |вирощуванню рослин у    |
|   |Взаємозв’язок      |середовища для життя    |різних умовах;          |
|   |рослин із          |рослин; експериментальні|гербарій ранньоквітучих |
|   |навколишнім        |докази впливу кожної з  |рослин, що потребують   |
|   |середовищем.       |умов на ріст і розвиток |охорони.                |
|   |                   |рослин, засоби          |                        |
|   |                   |забезпечення умов       |                        |
|   |                   |нормального росту та    |                        |
|   |                   |розвитку рослин, що     |                        |
|   |                   |використовуються        |                        |
|   |                   |людиною.                |                        |
|   |                   |Бесіда про умови життя  |                        |
|   |                   |рослин, заповнення      |                        |
|   |                   |відповідної схеми.      |                        |
|   |                   |Демонстрування          |                        |
|   |                   |результатів дослідів    |                        |
|   |                   |щодо з’ясування значення|                        |
|   |                   |води, мінеральних       |                        |
|   |                   |речовин, світла, тепла  |                        |
|   |                   |для рослин, обговорення |гербарій рослин, типових|
|   |Взаємозв’язок      |питань про роль цих     |для місцевого лісу;     |
|   |рослин із факторами|факторів у              |малюнки тварин нашої    |
|   |живої і неживої    |життєдіяльності рослин. |місцевості;             |
|   |природи на прикладі|                        |схематичне зображення   |
|   |рослин лісу.       |Вивчення нового         |зв’язків рослин і тварин|
|   |                   |матеріалу у розповіді   |з неживою природою.     |
|   |                   |вчителя про             |                        |
|   |                   |взаємозв’язки рослин у  |гербарій рослин лісу    |
|   |                   |лісі, показ типових     |                        |
|   |Пристосованість    |рослин та               |                        |
|   |рослин до сумісного|рослин-супутників,      |                        |
|   |життя в лісі.      |взаємозв’язків рослин із|                        |
|   |а) ярусне          |тваринами і             |                        |
|   |розчленування      |мікроорганізмами.       |                        |
|   |                   |Заповнення таблиці      |гербарій та малюнки     |
|   |Пристосованість    |(самостійно).           |степових рослин         |
|   |рослин до спільного|                        |                        |
|   |життя в степу.     |Словесний метод:        |                        |
|   |                   |розповідь з елементами  |                        |
|   |Вплив людини на    |бесіди з використанням  |Червона книга;          |
|   |рослинні           |технічних прийомів;     |Червона книга України;  |
|   |угруповання.       |Самостійна робота учнів |Кінофільм “Охрана       |
|   |Охорона рослин у   |по заповненню таблиці.  |природы”;               |
|   |нашій країні.      |                        |стенд у біологічному    |
|   |                   |                        |кабінеті “Охорона       |
|   |                   |Словесний метод:        |природи”.               |
|   |                   |розповідь з елементами  |                        |
|   |                   |бесіди з використанням  |                        |
|   |                   |технічних прийомів.     |                        |
|   |                   |                        |                        |
|   |                   |                        |                        |
|   |                   |Узагальнення вивченого  |                        |
|   |                   |матеріалу у бесіді про  |                        |
|   |                   |зміни угруповань під    |                        |
|   |                   |впливом                 |                        |
|   |                   |грунтово-кліматичних    |                        |
|   |                   |умов, формування        |                        |
|   |                   |висновку про            |                        |
|   |                   |взаємозв’язок живої і   |                        |
|   |                   |неживої природи;        |                        |
|   |                   |наведення прикладів     |                        |
|   |                   |позитивного і           |                        |
|   |                   |негативного впливу      |картки для проведення   |
|   |Життя рослин       |господарської діяльності|самостійної роботи;     |
|   |навесні.           |людини на рослинні      |блокноти;               |
|   |Пристосованість    |угруповання. Підведення |олівці.                 |
|   |рослин до умов     |до висновку про значення|                        |
|   |навколишнього      |закономірностей         |                        |
|   |середовища.        |існування угруповань для|                        |
|   |                   |раціонального           |                        |
|   |                   |використання природних  |                        |
|   |                   |багатств. Наведення     |                        |
|   |                   |прикладів із місцевого  |                        |
|   |                   |навколишнього           |                        |
|   |                   |середовища.             |                        |
|   |                   |Бесіда про рідкісні     |                        |
|   |                   |рослини нашої місцевості|                        |
|   |                   |з використанням власних |                        |
|   |                   |спостережень та кадрів  |                        |
|   |                   |кінофільму.             |                        |
|   |                   |Підсумкова бесіда.      |                        |
|   |                   |                        |                        |
|   |                   |Екскурсія в природу     |                        |
|   |                   |словесний метод:        |                        |
|   |                   |вступна бесіда,         |                        |
|   |                   |самостійна робота на    |                        |
|   |                   |картках                 |                        |
|   |                   |наглядний метод:        |                        |
|   |                   |фенологічні             |                        |
|   |                   |спостереження за ростом |                        |
|   |                   |і розвитком рослин      |                        |
|   |                   |навесні;                |                        |
|   |                   |заповнити календар      |                        |
|   |                   |природи.                |                        |
|   |                   |                        |                        |
|VII|Лишайники. Симбіоз.|Формування поняття про  |малюнки;                |
|   |                   |симбіоз за допомогою    |таблиці.                |
|   |                   |малюнків на дошці і в   |                        |
|   |                   |підручнику              |                        |
|   |                   |використовується        |                        |
|   |                   |словесний метод і       |                        |
|   |                   |наглядний метод.        |                        |


  Важливою умовою підвищення якості засвоєння школярами знань і оволодіння
уміннями складається в забезпеченні вчителем активної пізнавальної
діяльності учнів.
   Робота вчителя в цьому напрямку потребує пошуку ефективних способів і
заходів навчання. На мою думку одним із таких способів являється
застосування на всіх етапах уроку різноманітних методичних прийомів:
        - використання натуральних засобів наглядності;
        - проведення аналізу ведучих понять в темі;
        - вправи в використанні термінів;
        - рішення учбових завдань;
        - обговорення з учнями послідовності вивчення натуральних об’єктів
          і організації пізнавальної діяльності школярів за допомогою
          інструктивних карток.

  Підбір тих чи інших прийомів для кожного етапу уроку визначається,
виходячи із учбово-виховних завдань, які вирішуються при вивченні певного
матеріалу програми.
   Екологічні поняття починають формуватися на перших же уроках ботаніки в 5-
му класі. Ці поняття повинні розвиватись разом з поняттями про антропогенні
фактори. Тому в темі “Загальне ознайомлення з квітковими рослинами” слід
почати вивчення екологічних питань саме з елементів поняття “антропогенні
фактори”.
   Вплив на чутливий світ дитини дозволить викликати у дітей бажання
захищати рослинний світ, пізнавати його таємниці життя. Життєвий досвід
школярів, знання, одержані в початковій школі, дають можливість уявити
багатства рослинного світу і їх використання людиною. Багатоцільове
використання рослин дається в загальному виді: їжа, одяг, паливо, сировина
для промисловості, як місце відпочинку. Із 17520 видів вищих рослин, які
ростуть в СНД, виявлено 4000 кормових, більш ніж 380 лікарських, сотні
технічних, харчових та інших (Вент, 1982).
   При вивченні теми “Листок” учні знайомляться з повітряним живленням
рослин, з процесом, який лежить в основі утворення і накопичення органічних
речовин на нашій планеті. Учні  5-го класу не можуть усвідомити всього
значення фотосинтезу для біосфери, однак вони повинні добре розуміти, що
цей процес проходить тільки при наявності вуглекислого газу і води при
певній освітленості і температурі навколишнього середовища. Будова листка,
його здатність засвоювати вуглекислий газ і воду – дуже важливі умови
фотосинтезу.
   Учень повинен засвоїти, що пошкодження листка може визвати зниження
інтенсивності процесу або загибель рослини.
   На фоні цих знань можна ввести уяву про негативний вплив фактору
забруднення на процес фотосинтезу.
   Окремі приклади і елементарне їх пояснення дозволяють створити первинну
уяву про вплив факторів забруднення на живі організми. Наприклад, можна
повідомити учнів, що із широкого спектру забруднення, які викидають в
повітря заводи, рудники, автомобілі, для дерев найбільш небезпечні сполуки
сірки і фтору. Стійкість різних видів дерев залежить від стану дерева і від
будови листка.
   Рослини сильні, з великими листками краще переносять забруднення повітря
оксидом сірки (IV). Доведено при короткочасній дії газу більше всього оксид
сірки (IV) поглинає дуб, менше – сосна, ще менше – ялина. А при довгому
впливі більше всього оксиду сірки (IV) накопичується в березі, потім в
сосні і дубі.
   При озелененні міст і других населених пунктів враховують різну стійкість
дерев до забруднення повітря хімічними речовинами.
   Екскурсія в природу – приваблива форма роботи вчителя з класом. На
екскурсії школярі вчаться орієнтуватися на місцевості, спостерігати
порівнювати, бачити потрібні об’єкти, находити приклади взаємозв’язку
організмів один з одним і з умовами навколишнього середовища. Різноманітні
і доскональні за будовою і ступенем пристосування до середовища рослини і
тварини, яких можна спостерігати в природі, - найбільш сильний засіб
впливу, який формує у учнів конкретні уявлення про природні екологічні
системи – біогеоценозах і розвиває здібності учнів до дослідження природних
комплексів.
   Кожна екскурсія дає хороший матеріал для виховання естетичних почуттів,
поняття екологічних зв’язків, єдності і цілісності природних комплексів.
   Методика екскурсії залежить від її теми і цілей, віку і знань учнів. З
метою формування екологічних понять проводять екскурсію в природу по темі:
            Рослинні угруповання. Життя рослин навесні.
Освітні цілі:
      Навчальні: розвивати основні поняття “рослинність”, ”рослинне
   угруповання”, певний флористичний склад, ярусність в просторі (наземна і
   підземна) і в часі (різні часи розвитку рослини), пристосованість рослин
   до спільного існування; вивчати взаємовідносини між рослинами, між
   рослинами і тваринами, між рослинами і середовищем, ланцюги живлення,
   вплив людини на рослини і угруповання в цілому.
      Виховні: свідоме відношення до природи.

                      Місце і час проведення екскурсії.
   Структура проведення екскурсії.

              I. Організаційна робота (ознайомлення учнів з маршрутом,
                 розподіл на групи, нагадування правил поведінки в природі.

             II. Вступна бесіда про весняні явища в житті рослин місцевості,
                 їх пристосування до спільного життя, умов навколишнього
                 середовища. Пояснення завдань для самостійної роботи.

            III. Самостійна робота учнів на 25 хвилин за завданнями на
                 картках.

             IV. Підведення підсумків роботи у бесіді.

  В ході цієї екскурсії можна провести фенологічні спостереження,
спостерігати за рослиною, її ростом, розвитком на сухому і вологому грунті;
на світлі і затіненій місцевості.
   Щоб підвищити ефективність екскурсії можна використати таку форму – мал.
1.
   Письмова інструкція вивішується в класному куточку за декілька днів до
проведення екскурсії, а учням потрібно:
       - сформуватися по групах;
       - вибрати керівника або командира;
       - вибрати завдання яким би вони хотіли зайнятись на екскурсії.

  Цінність цієї письмової інструкції в тім, що:
       - кожен учень знає чим він буде займатися на екскурсії;
       - вчителю не потрібно буде нагадувати учневі про виконання свого
         завдання;
       - учні будуть налаштовані на серйозну роботу і більш уважно будуть
         слухати пояснення вчителя.

                         Певні явища в житті рослин.

  Розпускання листків, цвітіння, плодоношення, листопад – повторюються рік
у рік. Сезонні періодичні явища в житті рослин вивчають за допомогою
фенологічних спостережень.

            Зміст фенологічних спостережень над пшеницею озимою.
|Подія                                  |число, місяць      |примітки       |
|поява сходів                           |                   |               |
|кущіння                                |                   |               |
|вихід в трубку                         |                   |               |
|колосіння                              |                   |               |
|цвітіння                               |                   |               |
|утворення плодів                       |                   |               |
|дозрівання                             |                   |               |
|а). молочна стиглість                  |                   |               |
|б). воскова стиглість                  |                   |               |
|в). повна стиглість                    |                   |               |
|збір врожаю                            |                   |               |

  Постійні фенологічні спостереження за рослинами рідного краю допомагають
встановити особливості розвитку живої природи й визначити строки проведення
сільськогосподарських робіт. Ці спостереження доступні кожному; їх треба
вести регулярно й записувати в спеціальний зошит.



Висновок.

  В кінці слід підкреслити, що сучасний стан викладання екології вже не
задовольняє запити суспільства і не відповідає рівню розвитку науки.
Потрібно шукати нові шляхи подання учням екологічних знань для кращого їх
засвоєння і розуміння. Потрібно передивитись стратегію екологічної
підготовки молодих людей. Основою її повинен бути міцний фундамент
біологічної освіти в середній школі і вихід на екологічні проблеми
суспільства через пізнання важливих законів живої природи, так як ці закони
вже мають в собі ключі до поняття того, як потрібно будувати не суперечні
відносини з навколишнім середовищем. Така спільна освіта послужить хорошою
основою для подальшої деталізації екологічної підготовки молодих людей в
різних сферах діяльності.



                       Список використаної літератури

   1. Биологические экскурсии: книга для учителя. /Измайлов И. В., Михлин В.
      Е., Шашков Э. В., Шубкина Л. С./  М. “Просвещение”, 1983 г.

   2. Верзилин Н. М., Корсунская В. М. “Общая методика преподавания биологии
       Издание – 3е  М. “Просвещение” 1976

   3. Вент Ф.  В мире растений.  Перевод с английского Спичкина И. М.
      Издательство  “Мир”  1982

   4. Денисова Г. А.  Удивительный мир растений.  Издание – 2е  Пособие для
      учащихся.  М.  “Просвещение”  1981

   5. Захлебный А. Н. и др.  Экологическое образование школьников во
      внеклассной работе.   Библиотека для учителя,  М. “Просвещение”

   6. Захлебный А. Н., Зверев И. Д., Суравегина И. Т.   Охрана природы в
      школьном курсе биологии.  Пособие для учителя.   М.  “Просвещение”
      1977

   7. Комисаров Б. Д.   Методологические проблемы школьного образования.
      Библиотека для учителя.   М.  “Просвещение” 1991

   8. Конюшко В. С.   Как подготовить урок биологии.  Пособие для учителя.
      Минск, “Народная Асвета”,  1988

   9. Корчагіна В. О.   Біологія 6-7 класи.   Київ “Радянська школа”  1989

  10. Современный урок биологии.   Пособие для учителя  /В. Максимова, Г.
      Ковалёва, Д. Глецева, Г. Чередеева./   М. “Просвещение”  1985.



                      Мал. 1   підготовка до екскурсії


-----------------------
   1. На площі 100 мІ визначити:
а). яка рослинність, її   кількість
    б). заповнити таблицю
   2. Які трав’янисті рослини зустрічаються дуже часто і які дуже рідко.
      Заповнити таблицю.
   3. Скільки видів хвощів на даній площі. Вияснити основні взаємовідносини
      між  організмами, які склалися в біоценозі. Заповнити таблицю.
                                                  1.

    ліс


                                    05.05

Рослинні угруповання. Життя рослин навесні.

Ознайомлення з характерними весняними явищами в житті рослин, їх
пристосування до спільного життя, умов навколишнього середовища. Показати
вплив діяльності людини на рослинність.

                                    План.
   1. красота лісу;
   2. значення лісу:
  а). в природі;
  б). народному госп-ві;
  в). житті людини
   3. ботанічна назва лісу і його місцезнаходження;
   4. пристосування рослин до навколишнього середовища;
   5. позитивні і негативні приклади поведінки людини в даному лісі;
   6. пропозиції по охороні лісу.


Тема екскурсії:


Освітні цілі:



Місце проведення:                                 час проведення:


 групи:                         завдання:
обладнання:                                             форма звіту:
                                                  1. блокноти;
                                                  2. ручки;
                                                  3. шкільний визначник
                                                     рослин;
                                                  4. 4 шнури довжиною 10 м;
                                                  5. дидактичні карти із
                                                     зображенням сходів
                                                     різних рослин

Література, яку потрібно прочитати:  § 59,60




смотреть на рефераты похожие на "Рослина в житті людини"