Политология

Содержание, особенности и задание украинской политологии


                  Тема №10: ЗМІСТ, ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗАВДАННЯ
                               УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТОЛОГІЇ.



                                    ПЛАН.

    1. Зміст Української політології.
    2. Особливості розвитку і становлення української політології.
    3. Основні завдання та проблеми української політології.
    4. Висновок.



                       Список використаної літератури:

1. Гаєвський Б.А. Українська політологія. - К.: МАУП, 1994р.
2.  Кирилюк  Ф.М.  Українська  політологія;  рівень  розвитку,  проблеми.  -
  Політологічний вісник, 1993р. - №4.
3. Кирилюк Ф.М. Основи політології. - К.: 1995р.
4. Потульницький В. Історія української політології. - К.: 1992р.

    Творення нової України викликає нагальну  необхідність  в  теоретичному
осмисленні і наданні будівничим силам наукового інструментарію,  що  зробить
досить ефективним сам процес цього творення. Без  науки,  яка  безпосередньо
служить конкретній українській  будівничій  практиці,  неможливе  здійснення
нинішнім поколінням історичної  місії  -  побудови  вільної,  демократичної,
правової, громадської держави як спільності, що зветься “народ України”.
    Основне навантаження лягає на науки,  покликані  осмислювати  політичне
життя, політичні відносини, політичну діяльність в Україні, оскільки саме  з
ними пов(язані основні реформаційні процеси, саме вони сьогодні  є  одним  з
найефективніших елементів української  самоорганізації,  за  допомогою  якої
народ України виходить на сучасний рівень цівілізованості.
    Питання  про  рівень  політизації  суспільного   життя   і   суспільної
свідомості  в  Україні  сьогодні  визначене  досить  виразно:  вони  набрали
характеру основного соціального руху за радикальні перетворення,  насамперед
за  допомогою  політики,  політичної  організації,  політичної   діяльності,
політичного   менталітету.   Факт    загального    підвищення    політизації
українського суспільства став незаперечним, а  загальноукраїнська  стратегія
кардинальних реформ за  допомогою  нової  правової  органїзації  суспільних,
зокрема економічних, відносин принципово змінила роль політики  у  розбудові
нової України.
    Отже, зміст української політології  неважко  визначити:  це  політичне
життя  українського  народу   в   його   багатонаціональній   структурності,
українська політична історія в еволюційному зв(язку з сьогоденням як  певний
магістральний шлях  нації,  його  національна  і  загальнолюдська  сутність,
творчій   зміст   боріння   українства,   народу   України   за   можливість
національного   самоутвердження   і   набуття,   таким   чином,   необхідних
інтеграційних якостей щодо загальнолюдської цівілізації.

    Нинішній стан політики і  політології  в  Україні  нетиповий  для,  так
званого, цівілізованого світу, бо України  лише  створює  своє  політично  -
організзаційне обличча. Тому й судити про політичні  процеси  в  Україні  не
можна с класичної точки зору західної політології, з її  канонами  історично
поступового державотворення. Можна відразу зауважити: американці,  анцлійці,
французи   будуючи   свою   державу,   українську   політичну    думку    не
використовували.  Вони  розробляли  політологічні  проблеми  відповідно   до
власних  потреб,   власного   бачення.   Отже,   саме   період   початкового
будівництва, як правило, в усіх  країнах  був  перідом  інтенсивного  пошуку
шляхів власного, зокрема  національного  самоутвердження.  Протягом  століть
політичної  залежності  в  Україні  формувалась  певна  духовна   структура,
основні елементи якої  були  спрямовані  на  власне  духовне  розкріпачення.
Українська державність зазнавала тяжких історичних випробувань,  протистояла
різним завойовникам з Візантії, Варшави, Москви, Відня, Прибалтії.
    Політичні режими,  які  встановлювались  завойовниками  на  українських
землях, булиздебільшого неорганичними для  українства.  Народ  шукав  заходи
самозбереження,    виховувалось    почуття    національної    гідності     й
непримиренності до загарбників, що в  політичному  вигляді  найбільш  опукло
виявилось в житті українського козацтва  та  його  державному  оформленні  -
Запорізькій Січі, зародку нової українськоїдержавності,  політичного  устрою
українства.  Запорізька  Січ   та   інститут   гетьманів   (від   засновника
Вишневецького до Сагайдачного, Хмельницького,  Мазепи,  Орлика,  Дорошенка…)
залишились в українському  і  світовому  політичному  світовому  досвіді  як
форма політичного суверінитету нації, а в українському політичному  уявлення
- як власна політична традиція, варта не лише уваги, але  й  розвитку.  Адже
політична організація часів гетьманщини  може  живити  й  сучасне  політичне
життя України.
    Політичне  становище  українства  у  труднювалося  тим,  що  воно  вело
визвольну війну без підтримки. Хоча царська Росія була тюрмою народів,  будь
- яка визвольна акція чи рух не могли одержати  світової  підтримки,  ьо  це
було  б  “втручання  у  внутрішні  справи  Російської  імперії”,   а   після
встановлення Радянської влади колоніальне становище  України  було  прикрите
славнозвісною “соціалістичною дружбою народів”. Об(єктивне  тяжіння  народів
до миру і злагоди, до співробітництва  використовувалось  для  збереження  і
зміцнення більшовицької диктатури. Диктат більшовицької  політичної  системи
перетворював українську національну  ідею  в  антиімперську,  антирадянську.
Хоча і за  більшовицького  режиму  багато  національно  свідомих   українців
робиле все можливе  і  неможливе,  щоб  зберегти  власну  націю.  Для  цього
потрібна була принципово інакша   методологія,  що  століттями  визрівала  в
українстві  й  згодом  набула  рівня  розвитку,  який  дав  їй  змогу  стати
українською національною ідеєю, що покладена в основу  стратегії  і  тактики
української  національно  визвольної  революції,  а  в  сучасних  умовах   -
будівництва української державності.
    Революційним  за  своїм  місцем  в  історії  українського  народу  єАкт
проголешення   незалежності  України   1991   року,   який   став   логічним
результатом,  великою   політичною   перемогою   українського   національно-
визвольного руху, початком  нової  історії  Українства.  Як  і  будь  -  яке
політичне рішення,  Акт  проголошення  незалежності  України  покладає  лише
правовий  початок  повній  незалежністі,  яка  можлива  лише  як  нрезультат
всебічного творення матеріальних  і  духовних  основ  існування  і  розвитку
народу України.

    Українська політологія може бути принципово  саамодостатньою  і  досить
ефективною, якщо охоплюватиме необхідне нині коло проблем та завдань
    Політична  думка  Українства  постійно  спрямовувалась  не  на  прогрес
власної  нації,  а  на  боротьбу  за  існування,  що   позначилося   на   її
конструктивному, будівничому рівні. Тому завдання політології -  представити
конструктивізм  української  політичної  думки   як   класичну   методологію
українського  політичного   менталітету,   служитиме   сучасній   політичній
практиці в Україні.
    Завдання української політології - простежити  становлення  і  розвиток
української національної ідеї, її основні форми в історії  політичної  думки
в Україні, розмаїття поглядів і течій в  українському  суспільстві  протягом
століть боротьби “українського духу” за своє розкріпачення і утвердження   в
суспільній свідомості.
    Завдання української політології - дати оцінку  політологічним  основам
сучасного українського  націоналізму.  Доцільно  розповідати  про  політичну
еволюцію українського націоналізму, його різні течії, про потворну  сутність
“радянського патріотизму”.
    Проблемою   українськоїполітології,    яка    вимагає    першочергового
розв(язання, є  реальний  стан  політичних  відносин  в  Україні.  Їх  треба
корегувати,  виправляти,  оскільки   саме   політична   сфера   -   один   з
найнебезпечніших каталізаторів порушення стабільного розвитку суспільства.
    Потребує вивчення проблема сучасної української  політичної  системи  і
національних  політичних   традицій.   Насамперед,   виникає   питання   про
природність парламентарізму  для  України,  принаймні  у  його  теперішньому
вигляді. Система виборів, яка пропонується сьогодні недосконала. Якого  типу
парламент і президент  нам  потрібні  і  як  домогтися  обрання  саме  таких
основних політичних інституцій.
    Практично  не  розпочиналось   ще   вивчення   проблеми   національного
лідерства. Сучасний розвиток  цівілізації  та  демократизму,  як  її  форми,
характерний  наявністю  політичного  лідерства.   Економічні   й   соціальні
підвалини лідерства  ще  тільки  визрівають.  Тому  будівництво  української
демократії - це  економічне  і  культурне  явище,  хоча  будівництво  нової,
незалежної України і відбувається за допомогою ораганізаційних  заходів,  що
з неминучістю підносить роль лідерства, зокрема політичного,  у  становленні
української державності.

Висновок.
    В цій контрольній роботі розглянуті деякі основні завдвння  і  проблеми
української політології. Ця  наука  досить  молода,  але  вже  стала  досить
ефективним  знанням,   намагається   забезпечити   можливу   безпомилковість
політичних  рішень,  їхній  оптимальний  вплив   на  життя  народу  України.
Українська політологія- це політична мудрість,  яка  в  боротьбі  політичних
сил бачить її першоджерело, фактори, що полягають  в  основі  тих  чи  інших
політичних явищ, кроків, акцій.
    Спрямування наукового  пошуку  саме  на  них  і  є  вищим  призначенням
української політології, їїосновною проблематикою.


смотреть на рефераты похожие на "Содержание, особенности и задание украинской политологии"