География

Київська область

Київська область

                                                       Площа — 28,1 тис. км2
                                                 Населення — 1830,5 тис.чол.
                                                     (на 2000 р., без Києва)
                                                              Центр — м.Київ

      Загальні дані. Київська область утворена 27.ІІ.1932 р. Розташована  на
півночі України,  в  басейні  середньої  течії  Дніпра,  головним  чином  на
Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською,  на  південному-
сході та сході — з Черкаською,  на  південному-заході  —  з  Вінницькою,  на
заході — з Житомирською областями,  на  півночі  —  з   Гомельською  областю
Білорусі.  В  області  25  районів,  25  міст,  в   тому   числі   обласного
підпорядкування, 29 селищ міського типу, 1194 населених пунктів.

      Населення. Основне населення — українці; живуть також росіяни,  євреї,
білоруси, поляки та інші. Середня щільність населення (без м.Києва)  —  68,7
чол. на 1 км2 (1985). Найщільніше заселені  центральні  та  південні  райони
області. Міське населення (крім Києва) становить 52%  (1985).  Великі  міста
(крім  Києва):  Біла  Церква,  Бориспіль,  Бровари,  Васильків,   Переяслав-
Хмельницький, Фастів.

      Природа. Поверхня області — горбиста рівнина із загальним  нахилом  до
долини Дніпра. За характером  рельєфу  ділиться  на  три  частини.  Північна
частина зайнята Поліською низовиною (вис.  до  198  м).  Лівобережжя  займає
Придніпровська низовина з розвиненими річковими  долинами.  Південно-західна
частина  зайнята  Придніпровською  височиною  —  найбільш  розчленованою   і
припіднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м.

       Корисні  копалини.  Виявлені  і  розробляються  переважно  мінеральні
будівельні матеріали: граніти, гнейси,  каолін,  глини,  кварцеві  піски.  Є
невеликі поклади торфу. Є  джерела  мінеральних  радонових  вод  (Миронівка,
Біла Церква).

      Клімат  помірно  континентальний,  м’який,  з  достатнім  зволоженням.
Середня  температура  січня  -6(,  липня  +19,5(.  Тривалість  вегетаційного
періоду 198-204 дні.  Сума  активних  температур  поступово  збільшується  з
Півночі на Південь від 2480 до 2700(. За рік на  території  області  випадає
500-600 мм опадів, головним чином влітку. Київщина має густу річкому  мережу
(177 річок завдовжки понад 10  км).  Найважливіша  водна  артерія  —  Дніпро
(довжина його в межах області — 246 км), його головні  притоки  —  Прип’ять,
Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На  території  області
— Київське  водосховище  і  частина  Канівського  водосховища  (створені  на
Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ і понад 2000 озер.

      Грунти. На  півночі  поширені  дерново-підзолисті,  в  долинах  рік  —
дерново-глеєві, лучні й болотні грунти. У центральній  частині  на  лесах  —
опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові  грунти;  у  південних
районах — глибокі малогумусні чорноземи. На лівобережжі зустрічаються лучно-
чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові грунти.
      Загальна площа лісового фонду області — 675,6  тис.га.  Для  північної
частини території  області  характерні  масиви  хвойних  і  змішаних  лісів,
значні площі різнотравно-злакових луків  і  заболочені  ділянки.  На  півдні
переважають широколистяні ліси (дуб,  граб,  ясен,  вільха,  липа),  кущі  й
луки. Область  розташована  у  межах  двох  природних  зон:  змішаних  лісів
(Київське  Полісся)  і  лісостепової.   На   півночі   області   переважають
недреновані  перезволожені  і  заболочені,  поліські  алювіально-зандрові  і
терасні, на півдні — луково-степові  височинні  розчленовані  і  терасні,  а
також лісостепові височинні розчленовані  природно-територіальні  комплекси.
В області — 77 територій і  об’єктів  природно-заповідного  фонду  (загальна
площа — 80,3 тис. га),  в  тому  числі  Дніпровсько-Тетерівське  і  заліське
заповідно-мисливські господарства,  7  заказників  (Дніпровсько-Деснянський,
Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський  тощо),  пам’ятник  природи
(урочище Бабка), дендропарк “Олександрія” (Біла Церква).

      Народне господарство. Економіка  області  —  складний  багатогалузевий
комплекс,  спеціалізація  якого  визначається  переважним  розвитком  важкої
індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і  високоінтенсивним
сільським господарством зерно-бурякового і м’ясо-молочного напрямів.
      Промисловість. Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-
технічний  прогрес  (машинобудування   і   металообробка,   в   тому   числі
приладобудування,  електронна,  електроенергетика,   порошкова   металургія,
хімія і нафтохімія), а також нові для області виробництва —  мікробіологічне
і картонно-паперове.  На  території  області  розташовані  Трипільська  ГЕС,
Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства  машинобудівної  і  металообробної
галузей  випускають  хімічне  устаткування,  машини   для   тваринництва   і
кормовиробництва,   екскаватори,    меліоративну    техніку,    технологічне
устаткування  для   підприємств   тогівлі,   а   також   товари   побутового
призначення.
      Серед діючих підприємств  хімічної  і  нафтохімічної  промисловості  —
Білоцерківське виробниче об’єднання шин і  гумоазбестових  виробів  і  завод
гумотехнічних   виробів,   Броварський   з-д    пластмас.    Мікробіологічна
промисловість представлена заводами Трипільським біохімічним  і  біохімічних
препаратів у селищі міського типу Немішаєво.  В  Обухові  картонно-паперовий
комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні — в  Яготині
і  смт  Гребінки),  молочні,  маслоробні,  спиртові,  крохмальні,  консервні
зводи, м’ясо- птахокомбінати.
      На території області — 21  комбікормовий  завод.  Легка  промисловість
об’єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної,  льонообробної  галузей
(розташовані  в  містах  Переяславі-Хмельницькому,  Фастові,  Сквирі,  Білій
Церкві,  Броварах,  Богуславі,  Василькові  та  ін.).   На   базі   місцевих
мінерально-сировинних   і   лісових   ресурсів   розвинена   будівельна    і
деревообробна промисловість: заводи  залізобетонних  виробів  (Біла  Церква,
Бровари,  Вишгород),  цегляні,  по  обробці  граніту  (Буча),   скляні,   по
виробництву   санітарно-технічних   виробів.   Добування   граніту   поблизу
Богуслава і Білої Церкви.
      На  території  області  сформувалися   Київський   і   Білоцерківський
промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна  і
машинобудівна  промисловість,  доповнена   харчовою   промисловістю.   Серед
багатогалузевих промислових центрів області  найбільші  —  Бровари,  Фастів,
Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.

      Сільське господарство. У структурі сільського господарства за  валовою
продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7%, 1985).  В  області  1771
тис.га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель —  122,3
тис.га, осушених — 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна  система  Бортницька.
Сільськ. господарство  області  характеризується  розвиненим  високотоварним
зерновим господарством (основна  культура  —  озима  пшениця),  виробництвом
технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.
      Тваринництво спеціалізується на виробництві м’ясо-молочної  продукції,
яєць. В усіх районах області провідним  є  скотарство,  крім  того  в  лісо-
степовій  зоні  значний  розвиток  одержали  свинарство   та   птахівництво.
Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.

      Транспорт. Розвинений залізничний  транспорт.  Експлуатаційна  довжина
залізниці — 880 км (1985  р.).  Через  територію  області  проходять  лінії:
Москва  –  Київ  –  Львів,  Київ   –   Дніпропетровськ   –   Донецьк   тощо.
Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ – Фастів –  Козятин,  Київ
– Фастів –  Миронівка,  Київ  –  Тетерів,  Київ  –  Ніжин,  Київ  –  Яготин.
Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка.  Довжина  автомобільних  доріг  —
7760 км, в т.ч. з твердим покриттям —  7489  км.  Найважливіші  автомобільні
дороги:  Санкт-Петербуг  –  Київ  -   Одеса,   Київ   –   Харків,   Київ   –
Дніпропетровськ.  Судноплавство  по  Дніпру,  Десні,  Прип’яті.  У  Києві  —
аеропорти Бориспіль і Жуляни.  Газопроводи:  Уренгой  -  Помари  -  Ужгород,
Шебелинка - Полтава - Київ.


смотреть на рефераты похожие на "Київська область"