Предпринимательство

Факторы, влияющие на развитие малого бизнеса в Украине


      ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

    Уже відсвяткували свій десятирічний ювілей перші в Україні малі
підприємства (ті, що зуміли вижити), підросли діти перших українських
підприємців, а суспільство ще й досі вагається і не може відповісти на
запитання, чи потрібен Україні малий бізнес і чи можлива трансформація
економіки України без підприємців малого бізнесу.

Та практичну відповідь на це запитання ми маємо, що засвідчується даними
офіційної статистики, згідно з якими у сфері малого підприємництва в
Україні діє:
    * 151,4 тис. малих підприємств із загальною чисельністю працівників
      1,032 млн. чол.;
    * 4,7 тис. спільних підприємств із загальною чисельністю працівників 95
      тис. чол.;
    * 35,5 тис. фермерських господарств із загальною чисельністю працівників
      67 тис. чол.;
  * 930 тис. індивідуальних підприємців, що працюють без створення
    юридичної особи.

    Отже, по Україні в сфері малого підприємництва зайнято понад  2,1  млн.
чол., а виробляється в малому секторі економіки  7%  ВВП.  На  1000  чоловік
населення маємо 3 малих підприємства. Це краплина в  морі.  В  Україні  мале
підприємництво - це екзотика і хобі відчайдушних людей.

|Стан розвитку малого підприємництва                                  |
|в розвинутих країнах світу і в Україні:                              |
|Показники |США   |Японія|Велико- |Італі|Німеч-|Франція |Україна   |
|          |      |      |британія|я    |      |        |          |
|          |      |      |        |     |чина  |        |          |
|Кількість |19300 |6450  |2630    |3920 |2290  |1980    |151,4     |
|МП (тис.) |      |      |        |     |      |        |          |
|Кількість |74,2  |49,6  |46      |68   |37    |35      |3         |
|МП на 1000|      |      |        |     |      |        |          |
|чол.      |      |      |        |     |      |        |          |
|населення |      |      |        |     |      |        |          |
|Зайнято в |70,2  |39,5  |13,6    |16,8 |18,5  |15,2    |2,1       |
|МП млн.   |      |      |        |     |      |        |          |
|чол.      |      |      |        |     |      |        |          |
|Частка МП |54    |78    |49      |73   |46    |54      |8,0       |
|у         |      |      |        |     |      |        |          |
|загальній |      |      |        |     |      |        |          |
|кількості |      |      |        |     |      |        |          |
|зайнятих  |      |      |        |     |      |        |          |
|(%)       |      |      |        |     |      |        |          |
|Частка МП |50--55|52--55|50--53  |57--6|50--54|55--62  |7,0       |
|у ВВП (%) |      |      |        |0    |      |        |          |
|Джерело: Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. 1999. № 3. С.|
|49, 59.                                                              |

    За станом розвитку малого підприємства Україна в десятки разів  відстає
від країн ЄС. Нас значно випереджають за всіма показниками  розвитку  малого
підприємства   Польща,   Словенія,   Чехія,   Росія,   Естонія    та    інші
посткомуністичні держави.
    Дослідження фахівців  багатьох  національних,  міжнародних  урядових  і
неурядових  організацій,   таких,   наприклад,   як   Міжнародна   фінансова
корпорація,  Міжнародний  центр  перспективних  досліджень,   Координаційно-
експертний  центр  об'єднань  підприємців  України,  Український  незалежний
центр  політичних  досліджень,  Спілка  підприємців   малих,   середніх   та
приватизованих підприємств України,  Гарвардський  університет  міжнародного
розвитку, а також науковців Національної  академії  України  та  вітчизняних
вищих навчальних закладів, дають більш-менш узагальнюючу  картину  перешкод,
котрі стримують і гальмують розвиток підприємництва в Україні.

    За результатами  соціологічних  досліджень  МФК  та  анкетування  малих
приватних підприємств, які проводив Центр соціальних експертиз  і  прогнозів
Інституту соціології, проблеми і перешкоди для  розвитку  малого  бізнесу  в
Україні можуть бути розподілені на кілька категорій.

    Законодавчі та адміністративні фактори.
    Це фактори, пов'язані із законодавством України та податковою системою,
або, іншими словами, перешкоди, створені державою, які включають:
        * високі податки (на що вказали 97% респондентів);
        * велика кількість різних податків (86% респондентів);
        * часті зміни до вимог податкової звітності (77% респондентів);
        * велика кількість видів підприємницької діяльності, які підлягають
          ліцензуванню (42%) та заскладна процедура отримання ліцензій
          (16%);
        * заскладна процедура реєстрації підприємства (41%);
        * часті перевірки державними органами (38% респондентів);

Ринкові умови
Фактори, пов'язані з підприємницькою діяльністю взагалі: - низький попит  на
продукцію (57% респондентів);
 * неплатежі з боку клієнтів (57% опитаних);
 * труднощі з отриманням кредиту (52%);
 * тиск з боку кримінальних елементів (30%);
 * труднощі з конвертацією валюти (28%);
 * нестача ділової інформації (24%) та брак управлінських знань (19%).

    Результати  опитування  показують,  що  незважаючи  на  загальну  важку
макроекономічну  ситуацію  та  фінансову  кризу  1998  року  серед  чотирьох
найчастіше згадуваних  проблем  найсерйознішими  залишаються  саме  проблеми
бюрократичного характеру та ті, що пов'язані з державним  управлінням.  Такі
результати і висновки наводять дослідники Міжнародного центру  перспективних
досліджень (графіки 1 і 2).
    Не  додає  оптимизму  і  прогноз  змін  у  динаміці   розвитку   малого
підприємництва. Можна зробити  висновок,  що  малі  підприємства  навряд  чи
зможуть  вирішити  такі  проблеми  власними  силами  і  самостійно  подолати
перешкоди,  що  постають  перед  ними.  Вони  малі,  вразливі  і  потребують
підтримки, насамперед державної.
    Звернувшись до словників щодо тлумачення слів "підтримати", "підтримка"
можна зрадіти за наш малий  бізнес,  бо  сподівання  на  державну  підтримку
поширюються на такі кроки держави:
    * "підтримати, не дати впасти";
    * "подати допомогу, посприяти";
    * "схвалити, виступити на захист";
    * "не дати припинитись, порушитись";
    * "бути опорою".


    Як бачимо, можливості тут неймовірні. Але ж чи є у держави для цього:
    * бажання;
    * необхідність;
    * можливість;
    * механізм підтримки малого бізнесу.


    Виходячи з наявності в Україні певної кількості державних структур,  до
функцій яких  належить  сприяння  розвитку  приватного,  насамперед  малого,
підприємництва, можна було б стверджувати, що держава має  бажання,  розуміє
необхідність, знаходить  можливості  і  формує  механізми  підтримки  малого
підприємництва. З прийняттям  Закону  України  "Про  підприємництво"  від  7
лютого 1991 року й утворенням Державного комітету України із сприяння  малим
підприємствам і підприємництву (травень 1991 року)  державна  політика  щодо
малого  підприємництва  начебто  логічно  і  цілеспрямовано  розвивається  в
напрямку підтримки в Україні сектора малого бізнесу. З  цією  ж  метою  було
створено і центральний орган виконавчої влади - Державний комітет України  з
питань розвитку підприємництва (29 лютого 1997 року),  розроблено  концепцію
державної  політики  розвитку  малого  підприємництва,  програми   державної
підтримки малого підприємництва і розвитку малого підприємництва  на  1999--
2000  роки.  Опрацьовано  також  концепцію  Національної  програми  сприяння
розвитку  малого  підприємництва,  завдання   до   реалізації   Національної
програми розвитку малого підприємництва,  концепцію  Державної  регуляторної
політики.  Формально   зроблено   достатньо,   а   реально   "візок   малого
підприємства і досі там, де й був".

    Чому так відбувається? Ось дві думки з цього приводу:
    1. Держава повинна мати відповідальність перед МП.
    2. МП повинні мати соціальну відповідальність.

    Суспільство має право знати стратегічні задуми держави: чи буде  сектор
недержавного підприємництва обмежуватись  і  згортатись,  чи  розвиватись  і
зміцнюватись.
    Вже неодноразово підкреслювалось, що малий бізнес поки  що  залишається
екзотичним  явищем  в  економіці  України,  а  середній  бізнес   -   явищем
невизначеним. Отже, екзотика і невизначеність зумовлюють вихідні  дані  щодо
теоретичного і практичного дослідження суті, ролі, місця підприємств  малого
і середнього бізнесу і можливостей державного регулювання їх діяльності.  Як
власник держава мусить опікуватись ефективністю діяльності власних  малих  і
середніх  підприємств,   робити   їх   конкурентоспроможними,   підтримувати
підприємництво.  Теоретично  держава  спроможна   створювати   рівні   умови
господарювання власним і невласним підприємствам, оскільки вона керується  в
управлінні не законами  власності,  а  законами  менеджменту.  Практично  ж,
маючи владу і власність, держава змушена зберігати свою власність навіть  за
рахунок  створення  нерівних  умов  для   інших   власників   за   допомогою
використання державної влади.
    Складається парадоксальна для економіки ситуація:
    * держава зберігає власні підприємства, котрі не в змозі її підтримати;
    * водночас держава губить недержавні підприємства  надмірним  податковим
      тиском,  корупцією  і  цим  сама  себе  позбавляє  джерел   наповнення
      державного бюджету, створення нових робочих місць,  своєчасної  сплати
      заробітної платні, зменшення соціальної напруги у суспільстві тощо.
    Отже, необхідні кардинальні зміни в концепції  і  механізмі  державного
регулювання  підприємницької  діяльності  підприємств  малого  і  середнього
бізнесу.  На  думку  дослідників  і  практиків,  такі  зміни   полягають   в
наступному:
    * слід усвідомити,  що  підприємницькі  структури  малого  і  середнього
      бізнесу - це не ворожа сила, а реальний сектор  економіки  України,  і
      докорінно змінити державну політику щодо цього сектора;
    * потрібно розробити концепцію становлення, розвитку і зміцнення сектора
      малого і середнього бізнесу,  оскільки  ринкова  економіка  без  нього
      існувати не може;
    *  необхідно  створити   відповідний   ринковий   механізм   регулювання
      підприємницької діяльності підприємств малого і середнього бізнесу.
    Формально держава в  Україні  опікується  малим  і  середнім  бізнесом.
Реально ж держава жодним чином не довела підприємцям, що  вони  потрібні  не
лише в невизначеному економічному сьогоденні, а є  складовою  довгострокової
економічної  стратегії  держави.  Підприємці  повинні  мати  впевненість   у
майбутньому і в тому, що держава не посягне на їх власність силою  державної
влади. Однак, як здається, підприємці  мають  своє  бачення  щодо  державної
підтримки їх діяльності.

І, можливо, найголовніше - державні  службовці  повинні  стати  провідниками
ринкової державної політики, а  не  використовувати  державні  посади  задля
задоволення  власних  потреб.  Механізм  державного  регулювання  має   бути
ринковим, а не корумпованим. Держава  мусить  нести  відповідальність  перед
підприємництвом за виконання державних функцій підтримки  підприємництва.  А
мале підприємництво повинно відповідати за  виконання  своєї  економічної  і
соціальної місії в суспільстві.

    Державна політика  щодо  малого  бізнесу,  на  думку  керівників  малих
підприємств, повинна зосереджуватися на наступних напрямках:
         . поліпшення механізмів оподаткування;
         . стабілізація законодавства;
         .   вдосконалення   механізмів   кредитного   фінансування   малих
           підприємств, розробка і  впровадження  комплексу  заохочувальних
           механізмів  для  комерційних  банків,  які  працюють  з   малими
           підприємствами;
         . подальше впорядкування процедури проведення перевірок діяльності
           підприємства.
         Необхідно зважати на ці думки задля розвитку і зміцнення економіки
        України.

                       Список використаної літератури.

   1. Про соціально-економічне становище України  за  9  місяців  2000  року
      /Держкомстат України. - К., 2000. - 96 с.
   2. Про соціально-економічне становище України  за  січ.-жовт.  2000  року
      /Держкомстат України. - К., 2000. - 110 с.
   3. Про діяльність підприємств, які змінили форму власності за 1  півріччя
      /Держкомстат України. - К., 2000. - 100 с.
   4.  Ковальчук  К.Ф.,  Рева  Т.М.   Налоговый   менеджмент   промышленного
      предприятия: Монография. - Днепропетровск:  Изд-во  ин-та  технологии,
      2000. - 122 с. - K-2.



смотреть на рефераты похожие на "Факторы, влияющие на развитие малого бизнеса в Украине "